1. Перебувати в стані агонії, передсмертних страждань; конати.
2. (Переносно) Зазнавати занепаду, розпаду, бути на межі зникнення або краху (про явища, установи тощо).
Словник Української
1. Перебувати в стані агонії, передсмертних страждань; конати.
2. (Переносно) Зазнавати занепаду, розпаду, бути на межі зникнення або краху (про явища, установи тощо).
1. У фармакології та біохімії — речовина (наприклад, гормон, нейромедіатор, лікарський засіб), яка, взаємодіючи зі специфічним рецептором клітини, викликає біологічну відповідь, імітуючи дію природної сполуки.
2. У літературі та драматургії — головний герой, центральний персонаж художнього твору, який активно діє та бореться за досягнення мети; протагоніст.
3. У спорті та історичному контексті — учасник змагань, борець, атлет (особливо в Стародавній Греції).
1. (про територію, регіон, економіку) Такий, що має переважно аграрний (сільськогосподарський) характер; сконцентрований на землеробстві та тваринництві, з недостатнім рівнем промислового розвитку.
2. (про суспільство, структуру зайнятості) Такий, у якому значна частина населення зайнята в сільському господарстві; де аграрний сектор є домінуючим у економіці та соціальному житті.
1. Пов’язаний з одночасним розвитком сільського господарства (аграрного сектора) та промисловості, що їх об’єднує в єдиний комплекс взаємопов’язаних виробництв.
2. Характерний для економіки або регіону, де сільськогосподарське виробництво тісно інтегроване з промисловою переробкою його продукції (наприклад, цукрова, консервна, м’ясна, молочна промисловість).
1. Пов’язаний з циклом сільськогосподарських робіт та народними обрядами, що прив’язані до певних дат або періодів традиційного календаря, часто вживається у фразеологізмі “аграрно-календарні свята” (наприклад, весняні або осінні свята, пов’язані з посівом чи збиранням урожаю).
2. Стосунний до народної обрядовості, заснованої на поєднанні календарних циклів (часів року, сонцестояння тощо) та етапів аграрної діяльності (орати, сіяти, жати).
1. Пов’язаний одночасно з сільськогосподарською діяльністю та повсякденним життям, побутом сільського населення.
2. Призначений для потреб сільського господарства та домашнього вжитку.
1. Пов’язаний одночасно з землеробством (аграрною сферою) та селянством, що стосується соціально-економічного становища, прав, інтересів або побуту селянства в аграрному суспільстві.
2. Характерний для політичних рухів, партій або ідеологій, що виражають та відстоюють інтереси селянства в аграрному питанні (наприклад, земельному).
1. Який стосується сільського господарства як джерела сировини для промисловості, а також пов’язаний з виробництвом та заготівлею такої сировини.
2. Який характеризується переважним розвитком сільського господарства та видобувних галузей, орієнтованих на виробництво сировини.
1. Який стосується одночасно сільського господарства (аграрної сфери) та торгівлі, пов’язаний з комерційним обміном сільськогосподарської продукції.
2. Який поєднує функції аграрного виробництва та торгівлі його продукцією (про підприємство, компанію, об’єднання тощо).
1. Медичний та психологічний термін, що означає втрату здатності писати при збереженні рухових функцій руки, яка виникає внаслідок ураження певних ділянок кори головного мозку; одна з форм мовленнєвої патології (афазії).
2. У психіатрії — порушення навичок письма, що не пов’язане з інтелектуальним розвитком або навчанням, а має нейропсихологічну природу; часто спостерігається у дітей як частина специфічних розладів навчання.