1. У Стародавній Греції — член або представник релігійно-політичного союзу (амфіктіонії) грецьких племен, створеного для спільного управління та охорони певного святилища (найвідомішою була Дельфійська амфіктіонія).

2. Переносно — учасник будь-якого союзу або об’єднання держав чи громад, утвореного для досягнення спільних політичних чи релігійних цілей.

Амфілепсис — у медицині: рідкісний неврологічний синдром, який характеризується поєднанням епілептичних та неепілептичних (психогенних) нападів у однієї особи.

Амфілепсис — у психіатрії: клінічний стан, при якому у пацієнта одночасно діагностують епілепсію та конверсійні (дисоціативні) порушення, що ускладнює діагностику та лікування.

1. У давньогрецькій міфології — син Амфіарая та Еріфіли, брат Алкмеона, учасник походу епігонів на Фіви та Троянської війни, засновник міст Амфілохії та Аргос Амфілохійського.

2. У давньогрецькій міфології — син Алкмеона та Манто, пророк, який брав участь у колонізації Малої Азії та заснував разом із Мопсом оракул у Маллосі.

Амфілохіївна — власна назва, жіночий варіант імені Амфілохій, що походить від грецького імені Ἀμφιλόχιος (Amphilochios), яке, ймовірно, має значення “той, хто турбується з обох боків” або “двічі обережний”.

Амфілохіївна — у церковній традиції та історичному контексті може означати жінку, названу на честь святого Амфілохія (наприклад, святителя Амфілохія Іконійського), або належну до роду чи сім’ї, пов’язаної з цим іменем.

1. Патронімічне прізвище, утворене від імені Амфілохій, що позначає нащадка або сина чоловіка на ім’я Амфілохій.

2. У східній християнській традиції — поширене монаше (чернече) ім’я, яке може використовуватися як друга складова у складених патронімічних формах для позначення духовної спадкоємності або послушництва.

1. У віршознавстві — трискладовий стопа в античній метриці, що складається з довгого, короткого та довгого складів (— ∪ —), також відома як кретик.

2. У сучасному віршуванні — ускладнений стоповий розмір, що відповідає античному амфімакру, або вживається як синонім до слова “кретик”.

Амфімероз — у хімії: реакція розщеплення органічної сполуки на дві частини з утворенням двох нових молекул, що супроводжується приєднанням атома водню до однієї з них, а гідроксильної групи — до іншої (наприклад, гідроліз пептидів).

амфіміксис — тип статевого розмноження, при якому новий організм утворюється в результаті злиття двох гамет (статевих клітин) різної якості, що супроводжується об’єднанням їхніх ядер і генетичного матеріалу; запліднення з перехресним обміном спадковою інформацією від обох батьків.

1. (у біології) Статевий процес, що полягає у злитті двох статевих клітин (гамет) і об’єднанні їхніх ядер при заплідненні, що призводить до утворення зиготи та генетичного поєднання спадкового матеріалу батьківських організмів.