Значення
- (Медицина) –
Медичний та психологічний термін, що означає втрату здатності писати при збереженні рухових функцій руки, яка виникає внаслідок ураження певних ділянок кори головного мозку; одна з форм мовленнєвої патології (афазії).
- (Психологія) –
У психіатрії — порушення навичок письма, що не пов’язане з інтелектуальним розвитком або навчанням, а має нейропсихологічну природу; часто спостерігається у дітей як частина специфічних розладів навчання.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. аграфія, р. аграфії, д. аграфії, з. аграфію, о. аграфією, м. аграфії, к. аграфіє