Словник Української Мови
1. Жіноче особове ім’я, що походить від давньоєврейського імені, яке означає “всесвітня”, “повна”, “уся”.
2. Назва одного з найбільших кратерів на поверхні астероїда Веста, відкритого космічним апаратом “Dawn”.
3. Назва річки в Австралії (Emma Creek), притоки річки Фліндерс у штаті Квінсленд.
1. Родовий відмінок однини іменника “вугілля” — корисна копалина органічного походження, що утворилася з рослинних решток, використовується як паливо та сировина.
2. Знахідний відмінок однини іменника “вуголь” (застаріла форма) — деревне вугілля, деревний вугілок.
Власна назва села в Україні, що входить до складу Білоцерківського району Київської області.
1. (астрономія) Створений, збудований або призначений для спостереження за Сонцем; сонцеспостережний.
2. (техніка) Пов’язаний з геліоскопом — оптичним приладом для візуального спостереження Сонця без шкоди для зору.
1. Розмовна назва автомобіля марки BMW, що походить від вимови англійської назви моделі серії M (вимовляється як «ем»).
2. Розмовна назва автомобіля марки Mercedes-Benz, що походить від вимови німецької назви моделі серії M-класу.
3. (У техніці, історії) Розмовне позначення радянського вантажного автомобіля ГАЗ-АА або його модифікацій, що походить від літери «М» у назві двигуна (ГАЗ-ММ).
Вуглинка — власна назва села в Україні, зокрема села у Львівській області.
Вуглинка — власна назва річки в Україні, правої притоки Стиру, що протікає у Рівненській області.
1. Власна назва села в Україні, зокрема села у Львівській області.
2. (заст.) Те саме, що вугілля; шматок, грудка деревного вугілля або горючого мінералу.
Еметропія — нормальна рефракція ока, при якій паралельні промені світла, що проходять через оптичну систему ока, збираються точно на сітківці, забезпечуючи чітке зображення без участі акомодації; стан ідеального зору.
1. Хімічний елемент, неметал, що позначається символом C (Carboneum) і має атомний номер 6; основа всіх органічних сполук, існує у вигляді кількох алотропних модифікацій (наприклад, графіт, алмаз).
2. Електрична вугільна лампа освітлювального приладу (фари, ліхтаря), що складається з двох вугільних стрижнів, між якими виникає світна електрична дуга.
3. Електрод з вугілля або графіту, що використовується в гальванічних елементах, дугових лампах або для електродугового зварювання.
4. Розмовна назва вуглецевого палива (вугілля) у формі невеликих шматків або брикетів.
1. Оптичний прилад для спостереження за Сонцем, який зазвичай застосовує систему дзеркал або лінз для послаблення сонячного світла та захисту очей спостерігача.
2. Історичний астрономічний інструмент, попередник сучасного телескопа, призначений для проєкції зображення Сонця на екран з метою безпечного вивчення сонячних плям та інших явищ.