Словник Української
1. (геологія) Пов’язаний з анхіевтектикою — процесом часткового плавлення гірських порід, при якому утворюється розплав, що за хімічним складом відрізняється від вихідної породи.
2. (геологія) Який стосується або описує розплав (анхіевтектик), що утворився в результаті такого часткового плавлення.
Анхіз — у давньогрецькій міфології: троянський герой, син царя Капіса та Феміди, коханець богині Афродіти, батько Енея.
Анхіз — астрономічний об’єкт: астероїд головного поясу, відкритий у 1960 році, названий на честь міфологічного персонажа.
1. (біол., антроп.) Який стосується предків, походить від них або успадкований від них; пращурський, предківський.
2. (перен.) Дуже давній, первісний, що існував у прадавні часи.
1. (біол.) Пов’язаний з запиленням квіток рослин комахами; властивий такому запиленню.
2. (зоол.) Про комах: такий, що запилює квітки, бере участь у запиленні рослин.
1. (у ботаніці) рослина, що має квітки; квіткова рослина, представник відділу покритонасінних (Anthophyta).
1. Антохлор — жовтий пігмент, що міститься у вакуолях клітин пелюсток деяких рослин (наприклад, у жовтих примулах або жовтих трояндах) і належить до групи флавонів; є різновидом флавоноїдів.
1. Антохлори — жовті пігменти, що містяться в клітинах деяких рослин (наприклад, у жовтих квітках льону, конюшини) і належать до групи флавоноїдів.
2. Антохлори — застаріла назва групи рослинних пігментів, які зазвичай називають антоціанами, що мають червоне, фіолетове або синє забарвлення.
Антоціанідин — природний органічний пігмент рослинного походження, безбарвна основа (аглікон) антоціанів, що належить до групи флавоноїдів і при окисненні або зв’язуванні з цукрами утворює кольорові сполуки (антоціани), відповідальні за червоне, фіолетове, синє та пурпурове забарвлення квітів, плодів і листя.
Антоціанін — природний пігмент рослинного походження, що належить до групи флавоноїдів; розчинний у воді, має червоний, фіолетовий, синій або пурпуровий колір залежно від кислотності середовища. Відповідає за забарвлення квітів, плодів, листя та інших частин рослин.
Антраглікозид — природна органічна сполука, похідне антрацену, що складається з аглікону (антрахінону) та вуглеводного залишку (глікону); поширена у рослинах і має властивості проносного засобу.