Древослів

Словник Української Мови

  • заледащітися

    Заледащітися — дієслово, що означає стати ледачим, обленитися, втратити працездатність або охоту до роботи, перетворитися на ледащо.

  • заледащіти

    Заледащіти — дієслово, утворене від власної назви «Ледащо» (прозвище персонажа з творів українського письменника Остапа Вишні), що означає: стати схожим на Ледаща; поводитися так, як характерно для цього літературного персонажа — егоїстично, егоцентрично, з егоїстичними витівками та претензіями на особливу увагу, часто з відтінком комічності.

    Заледащіти — (у розширеному, загальновживаному значенні) поводитися егоїстично, вимагаючи до себе підвищеної уваги, виявляти дивацтва або капризність, наслідуючи манеру поведінки літературного персонажа Ледаща.

  • залеглість

    Залеглість — властивість гірських порід, корисних копалин тощо залягати в земній корі під певним кутом до горизонту; кут нахилу пласта до горизонтальної площини.

    Залеглість — стан залягання, розташування чого-небудь (наприклад, ґрунтових вод, коріння рослин) на певній глибині або в певному положенні.

  • залеглий

    1. (Про тварину) Така, що залягла, сховалася в укритті, затаїлася.

    2. (Перен., про людину) Така, що переховується, ховається від влади або переслідування.

    3. (У геології) Про шар, пласт, поклад корисних копалин: розташований під земною поверхнею, у надрах.

  • залегко

    1. (розм.) Легко, без особливих зусиль, без труднощів.

    2. (перен.) Безвідповідально, несерйозно, поверхнево (ставитися до чогось).

  • залегкий

    Залегкий — такий, що є занадто легким, недостатньо вагомий або серйозний (про предмет, вчинок, думку тощо).

  • залебонітися

    1. (розм.) Занадто довго або набридливо говорити про щось, займатися лебонями; забалакатися.

    2. (перен., розм.) Захоплюючись чимось, затриматися, загаятися, провести час за якоюсь справою довше, ніж планувалося.

  • залебоніти

    1. Почати лебоніти, тобто говорити лестощі, улесливі слова; зачарувати когось солодкими промовами.

    2. (У значенні, близькому до «заговорити») Розпочати балаканину, довгу чи набридливу розмову; затягти розмову на якусь тему.

  • залебедітися

    Залебедітися — діалектне дієслово, що означає довго, настирливо або плаксиво просити, благати, клопотати про щось, часто з відтінком докучливості.

  • залебедіти

    Залебедіти — почати лебедіти, говорити лестощі, висловлюватися з надмірною ніжністю або захопленням, часто з метою догодити або справити враження.