Словник Української Мови
Буква
Залеглість — властивість гірських порід, корисних копалин тощо залягати в земній корі під певним кутом до горизонту; кут нахилу пласта до горизонтальної площини.
Залеглість — стан залягання, розташування чого-небудь (наприклад, ґрунтових вод, коріння рослин) на певній глибині або в певному положенні.
Приклад 1:
(підозрівати справедливість сього факта не бачу причини) *), і мабуть правительство робило в тім напрямі проби не конче успішні, коли вкінці подарувало вею сю подимну залеглість двом заслуженим воякам за заслуги; очевидно, воно стратило надїю стягнути сей податок, коли так за нїщо його відступило. Чи удало ся обдарованим щось стягнути з київських обивателїв, зістаєть ся нам незвісним.
— Невідомий автор, “135 Vibrani Statti Mikhailo Grushievs Kii”