Словник Української Мови
1. Який стосується Кремля як історичного центру Москви, резиденції російських правителів та символу державної влади Росії.
2. Який характеризує політику, ідеологію, пропаганду або дії вищого керівництва та владних структур Російської Федерації.
3. Який виражає лояльність або підпорядкованість центральній владі Росії, її політичному курсу.
1. Історичний центр, центральна укріплена частина стародавнього російського міста, обнесена стінами з вежами, де розташовувалися резиденція правителя, собори та інші важливі споруди.
2. Московський Кремль — архітектурний ансамбль у центрі Москви, що є історико-політичним символом та резиденцією вищих органів державної влади Російської Федерації.
3. Переносно — вища державна влада Російської Федерації, її керівні політичні та адміністративні структури.
1. Фахівець з кремленології, дослідник політичних процесів, системи влади та еліт у Росії (спочатку — у СРСР), що аналізує внутрішню та зовнішню політику, прийняття рішень у верхівці керівництва країни.
2. Публіцист, експерт або коментатор, який спеціалізується на вивченні та тлумаченні подій, пов’язаних із діяльністю вищих органів державної влади Росії та її політичного керівництва.
Кремзлики — власна назва українського музичного гурту, заснованого у 2018 році, що виконує пісні переважно українською мовою у жанрі попроку та альтернативної музики.
1. (діал.) Маленька, крихка, ламка річ; те, що легко розсипається, розкришується або ламається.
2. (перен., розм.) Про крихкого, слабкого, неміцної статури людину, часто дитину.
3. (перен., розм.) Про щось дуже ніжне, тендітне, емоційно вразливе (почуття, стан тощо).
1. Власна назва торгової марки, під якою виробляються та продаються кухонні прилади (ручні або стаціонарні міксери) для збивання, перемішування та інших кулінарних операцій.
2. (Загальніше) Побутовий електроприлад — міксер з одним або кількома насадками, призначений головним чином для збивання рідин (вершків, яєць, кремів тощо) у піну.
1. Власна назва селища міського типу в Україні, адміністративного центру Кременівської селищної громади, розташованого в Бердичівському районі Житомирської області.
2. Власна назва села в Україні, що знаходиться в Овруцькому районі Житомирської області.
3. Власна назва села в Україні, що входить до складу Золочівської селищної громади Золочівського району Львівської області.
4. Застаріла назва мінералу кременистої будови, крем’яної породи; кремінь (українська літературна мова XIX — початку XX століття).
1. Стосунковий прикметник до топоніма «Кременчук»: що стосується міста Кременчук, пов’язаний з ним, характерний для нього або походить із нього.
2. Стосунковий прикметник до топоніма «Кременчуг» (історична назва): що стосується історичного міста Кременчуг, пов’язаний з ним, характерний для нього або походить із нього.
3. Стосунковий прикметник до топоніма «Кременчучина» (розмовна назва регіону): що стосується Кременчуцького краю, його мешканців або культури.
Місто в Україні, адміністративний центр Кременчуцького району Полтавської області, розташоване на обох берегах річки Дніпро.
Назва однойменного залізничного вузла та аеропорту в цьому місті.
Історична назва (XVII–XVIII ст.) військово-адміністративної одиниці (полку) Війська Запорозького з центром у місті Кременчук.
1. Власна назва села в Україні, зокрема села у Львівській області, що розташоване на річці Кремениці.
2. Рідкісне діалектне позначення крем’яної скелі або кам’янистого місця, пов’язаного з кремінням.
3. Застаріла назва рослини з твердим, жорстким стеблом, зокрема деяких видів осоки або ситника.