конфлікт — різкі протиріччя, сутичка, суперечність між сторонами, що супроводжуються ворожістю, напруженістю, боротьбою інтересів або поглядів.

конфлікт — зіткнення, боротьба, сутичка в художньому творі, драматургії, що становить основу розвитку сюжету.

конфлікт — стан суперечності, несумісності між чинниками, явищами, поняттями (наприклад, конфлікт інтересів, внутрішній конфлікт).

конфлікт — серйозна розбіжність, суперечка, зіткнення між державами, соціальними групами або окремими людьми, що може призвести до відкритої протидії.

Конфлюентність — властивість річок, струмків або інших водних потоків зливатися, утворюючи єдине русло.

Конфлюентність — у лінгвістиці: злиття, збіг двох або більше мовних елементів (наприклад, звуків, морфем) в один.

Конфлюентність — у медицині: злиття окремих патологічних елементів (наприклад, висипань на шкірі) у суцільну ділянку ураження.

1. Дрібні різнокольорові цукерки, якими зазвичай обсипають учасників святкових заходів, карнавалів, весіль тощо.

2. (у техніці) Дрібні металеві або пластмасові диски, стрічки, які використовуються для прикрашання, наприклад, на ялинці.

Конфетті — дрібні різнокольорові паперові кружечки, пластинки або фігурки, якими обсипають учасників свят, карнавалів, весіль тощо для створення урочистої або веселої атмосфери.

Конфетті — техніка декоративно-прикладного мистецтва, а також вироби, виконані в цій техніці, що полягає в інкрустації поверхні (переважно дерев’яної) вставками з перламутру, кольорового металу чи інших матеріалів.

Конфета — солодкий кондитерський виріб невеликого розміру, виготовлений з цукру, какао, фруктової плівки, молока, різних паст (горіхової, фруктової, ягідної) та ароматизаторів, часто вкритий глазур’ю або обгорнутий у папір.

Конфета — переносно про щось дуже приємне, привабливе або легке для сприйняття (наприклад, про роль у виставі, про завдання).

1. Релігійна спільнота, віровчення, що має свої особливості в догматиці, культі та організації; релігійна течія, напрям.

2. (У ширшому значенні) Сукупність осіб, які сповідують певну релігію або належать до певної церкви, релігійної організації.

1. Релігійна орієнтація, принцип або практика, за яких певна конфесія (церква, релігійна спільнота) намагається домінувати або здійснювати вплив на суспільно-політичне, культурне чи освітнє життя, часто з прагненням надати державі чи суспільству свого віросповідного характеру.

2. Ідеологія або політика, що ґрунтується на перевазі та відстоюванні інтересів однієї релігійної конфесії над іншими, що може призводити до релігійного розмежування та конфліктів у суспільстві.

3. У політичному контексті — система або принцип формування органів влади, розподілу посад та прийняття рішень на основі релігійної (конфесійної) приналежності, а не професійних чи загальнодержавних критеріїв.