• квазікомутативність

    Властивість математичних об’єктів (наприклад, операцій, алгебр, матриць), за якої вони комутують (тобто результат операції не залежить від порядку дій) лише з певними обмеженнями, наближено або з деякою поправкою, на відміну від повної комутативності.

    У квантовій механіці та алгебрі — властивість операторів або елементів алгебри, добуток яких задовольняє умову, близьку до комутативної, але з додаванням додаткового множника (наприклад, фази або функції), що робить їх некомутативними в класичному розумінні.

  • квазікомутативний

    1. (У математиці, зокрема в теорії груп та алгебрі) Такий, що має властивість, близьку до комутативності, але не зовсім ідентичну їй; наприклад, коли комутатор двох елементів належить до певної підмножини або має обмежений порядок.

    2. (У функціональному аналізі) Про оператори або алгебри операторів: такі, що їх комутатор (різниця результату послідовного застосування в різному порядку) є компактним оператором або належить до певного ідеалу, що дозволяє вважати їх “майже комутуючими”.

  • дворянський

    1. Стосунковий до дворянства, що належить до цього стану, характеризує його.

    2. Властивий дворянам, характерний для них.

    3. Призначений для дворян, належний їм.

    4. Складений, утворений з дворян.

  • квазікомпонента

    1. У математиці, зокрема в теорії графів та топології — максимальна множина вершин графа, у якій будь-які дві вершини з’єднані шляхом, що не проходить через певну виділену підмножину вершин (наприклад, через вершини з певною властивістю).

    2. У техніці та комп’ютерних науках — умовний, імітований або віртуальний компонент складної системи, що функціонально наближений до реального компонента, але може не мати окремого фізичного втілення або бути його програмною моделлю.

  • дворядовий

    1. (про текст) такий, що набраний або написаний у два рядки, з двома рядками тексту на кожному рядку сторінки.

    2. (про папір) такий, що має лініювання у два рядки, призначений для письма в два рядки.

  • квазікомпонент

    1. У топології — максимальна підмножина топологічного простору, яка не може бути розділена на дві відкриті (або замкнуті) множини, що не перетинаються; компонента зв’язності за допомогою відкрито-замкнутих множин.

    2. У теорії графів — підмножина вершин орієнтованого графа, в якій для будь-яких двох вершин u та v існує шлях як від u до v, так і від v до u (сильно зв’язний підграф), що є максимальною за включенням.

  • квазікомплексність

    1. (математика) Властивість диференційовного многовида, що характеризується наявністю квазікомплексної структури — гладкого лінійного оператора J на дотичному розшаруванні, який задовольняє умову J² = −Id, де Id — тотожне відображення.

    2. (філософія, соціальні науки) Властивість складних систем, які демонструють ознаки комплексності (нелінійність, самоорганізацію, емерджентність), але не є повноцінно комплексними в теоретичному розумінні, часто через обмежену масштабованість, детермінованість або відсутність адаптації.

  • дворядний

    1. Який має два ряди, дві лінії або два яруси, розташовані один над одним або один за одним.

    2. У ботаніці: про суцвіття, листя, квітки тощо — розташований у два вертикальні ряди по обидва боки від осі (стебла, гілки).

    3. У техніці: про двигун внутрішнього згоряння — такий, що має два ряди циліндрів, розташованих під кутом один до одного (наприклад, V-подібний).

  • квазікомплексний

    1. (у математиці) такий, що має властивості, близькі до комплексних, але не зовсім їм відповідає; що є узагальненням поняття комплексної структури.

    2. (у техніці, інформатиці) такий, що за своєю структурою або принципом дії наближається до комплексного (складного) об’єкта або системи, але не є повноцінним комплексом.

  • квазікомпактність

    Властивість топологічного простору, у якому будь-яке відкрите покриття містить скінченне підпокриття; у загальній топології ця властивість називається просто компактністю.

    Властивість схем у алгебричній геометрії, яка є аналогом компактності для топологічних просторів, але формулюється в термінах припасування афінних схем; схема називається квазікомпактною, якщо вона може бути покрита скінченною кількістю відкритих афінних підсхем.