квазікомпонент

1. У топології — максимальна підмножина топологічного простору, яка не може бути розділена на дві відкриті (або замкнуті) множини, що не перетинаються; компонента зв’язності за допомогою відкрито-замкнутих множин.

2. У теорії графів — підмножина вершин орієнтованого графа, в якій для будь-яких двох вершин u та v існує шлях як від u до v, так і від v до u (сильно зв’язний підграф), що є максимальною за включенням.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: іменник (однина) |