1. У математиці, зокрема в теорії графів та топології — максимальна множина вершин графа, у якій будь-які дві вершини з’єднані шляхом, що не проходить через певну виділену підмножину вершин (наприклад, через вершини з певною властивістю).
2. У техніці та комп’ютерних науках — умовний, імітований або віртуальний компонент складної системи, що функціонально наближений до реального компонента, але може не мати окремого фізичного втілення або бути його програмною моделлю.