дворянський

1. Стосунковий до дворянства, що належить до цього стану, характеризує його.

2. Властивий дворянам, характерний для них.

3. Призначений для дворян, належний їм.

4. Складений, утворений з дворян.

Приклади вживання

Приклад 1:
[613] Кочубеї — український дворянський рід, засновником якого був знатний татарин Кучук-бей (XVII ст. ), охрещений під ім’ям Андрій.
— Невідомий автор, “117 Shevchenkohaidamaky Vyd 2011”

Приклад 2:
Стверджують, що прообразом Митрофанушки для творця безсме- ртної комедії «Недоросль» Д.І.Фонвізіна став дворянський син Оле- ксій Оленін. У 1782 році йшла прем’єра п’єси.
— Невідомий автор, “028 Dutkevich Tv Zagalna Psikhologiia Teoretichnii Kurs Tech”

Частина мови: прикментик () |