1. У міфології давніх римлян — богиня, що відганяла з хати злих духів і охороняла поріг; зображалася у вигляді молодої жінки з мітлою в руці.
2. У переносному значенні — жінка, яка ретельно прибирає, охороняє чистоту і порядок у домі.
-
виділяти
1. Відокремлювати, відбирати з-поміж інших за певною ознакою, призначенням або якістю.
2. Приділяти частину чогось (коштів, часу, матеріалів) для конкретної мети.
3. Робити помітним, помічатися серед інших завдяки якимось властивостям, якостям або діям.
4. У хімії, біології та інших науках — добувати, отримувати речовину в чистому вигляді з суміші або сполуки.
5. У графіці, друці — оформляти текст чи зображення так, щоб вони візуально відрізнялися (наприклад, кольором, шрифтом, рамкою).
-
девербатив
Девербатив — іменник, утворений від дієслова, що позначає предмет або явище, пов’язане з дією, названою вихідним дієсловом (наприклад: читання, біг, варіння).
Девербатив — у граматиці: будь-яка частина мови (іменник, прикметник, прислівник тощо), похідна від дієслова.
-
виділюваний
1. Такий, що можна відокремити, виокремити від чогось іншого; такий, що піддається виділенню.
2. У мовознавстві: такий, що може бути виділений як окрема одиниця в потоці мови (наприклад, про морфему, фонему).
-
девелопмент
Девелопмент — комплексна діяльність з організації та управління процесами будівництва, реконструкції або модернізації нерухомості (житлових, комерційних, промислових об’єктів) з метою їх подальшого продажу, здачі в оренду або іншого комерційного використання; розвиток територій.
Девелопмент — процес створення або суттєвого підвищення вартості об’єкта нерухомості шляхом змін у його правовому статусі, проектуванні, будівництві та ефективному управлінні.
-
девастація
1. (в історичному та адміністративному контексті) Система оподаткування в Османській імперії, за якої держава конфіскувала земельні володіння (маєтки, тимари) і передавала їх у власність султана, збираючи з них податки через державних чиновників.
2. (у сучасному вживанні, переносно) Повне спустошення, руйнування, спричинене стихійним лихом, війною або іншою катастрофою; тотальна девастація.
-
виділовий
1. Стосовний до видла (видла — діалектна назва місця, де тварина лягає на відпочинок, лігва, леговища), пов’язаний із ним.
2. У біології та охороні природи: призначений для видла (лігва) диких тварин, що стосується облаштування або захисту їхніх місць відпочинку та виведення потомства.
-
деваскуляризація
1. (медицина) Хірургічна операція або процедура, спрямована на припинення або обмеження кровопостачання (кровотоку) до певного органу, ділянки тканини або патологічного утворення (наприклад, пухлини), що призводить до його подальшого відмирання або зменшення.
2. (переносне значення, книжн.) Позбавлення життєвих сил, енергії, творчого потенціалу; спустошення.
-
виділитися
1. Стати помітним, відокремленим від загальної маси, чогось однорідного завдяки певним якостям, властивостям або діям.
2. Відокремитися, відмежуватися від когось або чогось, набути самостійності.
3. Про рідину або газ: вийти, витікти, випаруватися з чогось, відокремитися у вигляді окремої речовини.