Словник Української
1. Стосунний до аерокосмонавтики, що поєднує питання освоєння повітряного та космічного простору, а також пов’язаний з літальними апаратами, що здатні переміщуватися як в атмосфері, так і в космосі.
2. Стосунний до аерокосмічної галузі промисловості, науки або техніки, що займається розробкою, виробництвом та експлуатацією літальних апаратів для атмосфери та космосу.
1. Спеціальна фарба для аерографії, що має рідку консистенцію та високу питома вагу пігменту, призначена для нанесення тонким розпиленням через пневматичний розпилювач (аерограф).
2. Торгова марка аерографних фарб, що випускалася в СРСР у різних кольорах для художніх та декоративних робіт.
Аероморфоз — у біології (зокрема в екології рослин): сукупність морфологічних ознак, що виникають у рослин внаслідок пристосування до життя в умовах посушливого клімату, сухого повітря та доброго освітлення (наприклад, дрібне листя, густе опушення, розвинена коренева система).
Аероморфоз — у зоології: морфофункціональні зміни в організмі тварин, пов’язані з пристосуванням до повітряного середовища під час польоту або активного паріння в атмосфері.
Аеронавігатор — фахівець, який здійснює навігаційне забезпечення польоту повітряного судна, розраховує його курс, швидкість, визначає місцезнаходження та контролює дотримання заданого маршруту.
Аеронавігатор — бортовий навігаційний прилад або комплекс приладів у повітряному судні, призначений для визначення його місцезнаходження та керування рухом за заданим маршрутом.
1. Стосується аеронавігації — сукупності методів і засобів для керування повітряним судном та визначення його місцеположення в повітрі.
2. Призначений для забезпечення аеронавігації, пов’язаний з нею (наприклад: аеронавігаційне обладнання, аеронавігаційна служба).
Пристрій для нагнітання або відкачування повітря та газів, що працює за принципом переміщення рідини (наприклад, води) у замкнутому контурі, створюючи розрідження або надлишковий тиск.
Назва технічної системи або агрегату, призначеного для перекачування повітряних мас у промислових установках, наприклад, для вентиляції або подачі стисненого повітря.
Аеронекроз — патологічний стан у рослин, при якому тканини стебла, коренів або плодів відмирають через систематичне надлишкове зволоження ґрунту та брак кисню в кореневій зоні, що призводить до порушення дихання клітин і розвитку гнильних процесів.
Аеронівелювання — метод геодезичних зйомок, при якому висотні відмітки точок місцевості визначаються за допомогою спеціальних приладів (наприклад, нівелірів), встановлених на літальних апаратах (літаках, гелікоптерах).
Спеціалізована техніка (літак або вертоліт), обладнана системою для розпилення хімічних речовин (пестицидів, добрив, дефоліантів тощо) з повітря на сільськогосподарські угіддя, лісові масиви або інші об’єкти з метою захисту рослин, підживлення або знищення небажаної рослинності.
Повітряний апарат (літак, вертоліт, безпілотник), призначений для обпилення (обприскування) посівів, садів, лісів та інших великих територій з повітря.
Аерообприскувач — спеціальна сільськогосподарська техніка, призначена для обприскування посівів, садів чи інших сільськогосподарських угідь рідинами (пестицидами, добривами тощо) з використанням потужного повітряного потоку, що створюється вентилятором; розпилювач, що застосовує аеродинамічний спосіб диспергування рідини для покращеного покриття рослин.