1. (в історичному та адміністративному контексті) Система оподаткування в Османській імперії, за якої держава конфіскувала земельні володіння (маєтки, тимари) і передавала їх у власність султана, збираючи з них податки через державних чиновників.
2. (у сучасному вживанні, переносно) Повне спустошення, руйнування, спричинене стихійним лихом, війною або іншою катастрофою; тотальна девастація.