Значення
- (Історія) –
(в історичному та адміністративному контексті) Система оподаткування в Османській імперії, за якої держава конфіскувала земельні володіння (маєтки, тимари) і передавала їх у власність султана, збираючи з них податки через державних чиновників.
- (Історія) –
(у сучасному вживанні, переносно) Повне спустошення, руйнування, спричинене стихійним лихом, війною або іншою катастрофою; тотальна девастація.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. девастація, р. девастації, д. девастації, з. девастацію, о. девастацією, м. девастації, к. девастаціє