Девербатив — іменник, утворений від дієслова, що позначає предмет або явище, пов’язане з дією, названою вихідним дієсловом (наприклад: читання, біг, варіння).
Девербатив — у граматиці: будь-яка частина мови (іменник, прикметник, прислівник тощо), похідна від дієслова.