Словник Української Мови
1. Викликати, провокувати неприязнь, ворожість, конфлікт між кимось; сіяти розбрат, розкол.
2. (заст.) Розпалювати, посилювати якесь почуття, стан (наприклад, розтравляти ненависть, сум).
3. (техн., хім.) Піддавати поверхню металу хімічній обробці для виявлення її структури, отримання рельєфу або очищення; травленням створювати рисунок на поверхні.
Обтрушування — процес видалення пилу, бруду або інших дрібних частинок з поверхні предмета шляхом постукування, потрушування або оббивання.
Обтрушування — у техніці та ремеслах: операція збирання, струшування чогось (наприклад, врожаю, зерна, пилу) з поверхні або з певної конструкції.
Обтрушування — переносно: різка критика, осудження когось або чогось; викриття недоліків.
1. Ставати більш травним, набирати сили, енергії; оживати, пожвавлюватися (зазвичай про рослини, природу).
2. Розгорятися, ставати інтенсивнішим, сильнішим (про почуття, стан).
3. Заст. Роздратовуватися, сердитися.
1. Ступаючи, рухаючись або торкаючись чогось, збивати, зіштовхувати щось сипке, дрібне (наприклад, пил, сніг, пісок) з поверхні.
2. Різкими, поспішними рухами тіла або одягу звільнятися від чогось, що налипло або пристало; струшувати з себе.
3. Перен. Позбавлятися чогось небажаного, набридлого, звільнятися від якогось тягаря (думок, відчуттів, впливу).
1. (про рослини) Втрачати пилок, тичинки, пелюстки тощо внаслідок поривів вітру, дотику; обсипатися.
2. (перен., розм.) Позбавлятися чогось зайвого, звільнятися від когось, чогось (наприклад, від неприємних обов’язків, набридлих людей).
3. (розм.) Зітруватися, зношуватися від тривалого вжитку або тертя.
1. Привласнення або витрачання грошових коштів, майна, які були доручені для певних цілей, у власних інтересах або на інші потреби, що суперечить закону або службовим обов’язкам; розкрадання.
2. Розтринькування, марнування, нераціональне витрачання чого-небудь (часу, ресурсів, таланту тощо).
1. Витратити щось (гроші, майно, ресурси) безкорисним, нераціональним або марним способом, часто зі шкодою для себе або інших; змарнувати, розтринькати.
2. (переносне значення) Втратити, виснажити якісь внутрішні сили, здібності, почуття (енергію, здоров’я, талант, любов) через безплідну або шкідливу діяльність.
1. Дія за значенням дієслова “обтрясати” — поширення, розповсюдження чогось шляхом активних дій або розмов, часто з відтінком негативного впливу (наприклад, пліток, чуток, компромату).
2. (рідк.) Фізична дія — сильне струшування чогось з метою очищення або звільнення від чогось, що пристало.
1. Витратити всі свої гроші, кошти, майно, часто безглуздо або марнотратно; збанкрутувати внаслідок необдуманих витрат.
2. Розпорошити, витратити сили, енергію, час тощо на різні, часто дрібні чи непродуктивні справи, не досягнувши головної мети.
3. (у військовій справі, застаріле) Розосередитися, розтягнути свої сили, війська на широкому просторі, втративши щільність і згуртованість.
1. Сильно трясти щось або когось, щоб зітрясти, струсити те, що пристало або застрягло.
2. Розмовне. Шляхом поштовхів, трясіння змусити щось впасти, обвалитися (наприклад, плоди з дерева).
3. Переносне значення: позбавляти когось чогось, відбирати (гроші, майно), часто шляхом вимагання або обману.