розтрата

1. Привласнення або витрачання грошових коштів, майна, які були доручені для певних цілей, у власних інтересах або на інші потреби, що суперечить закону або службовим обов’язкам; розкрадання.

2. Розтринькування, марнування, нераціональне витрачання чого-небудь (часу, ресурсів, таланту тощо).

Приклади:

Приклад 1:
Блуд – слов’янське слово – те ж саме, що розтрата, розлиття, неощадність, марнотратність, по-грецьки асотіа, тобто небережливість.
— Тютюнник Григорій, “Вир”