• рецидивістка

    Особа жіночої статі, яка вчинила новий злочин після засудження за попередній, що свідчить про її особливу небезпеку для суспільства та стійку злочинну спрямованість.

  • об’юшування

    об’юшування — дія за дієсловом «об’юшувати»; процес приведення чого-небудь у стан юшки (рідкої, гарячої суміші); обробка харчових продуктів шляхом варіння з додаванням рідини для отримання юшки чи подібної консистенції.

  • рецидивний

    1. Який стосується рецидиву, пов’язаний із ним; властивий рецидиву.

    2. Який схильний до рецидивів, що повторюється, рецидивуючий (переважно про захворювання).

    3. У кримінології: який стосується повторного вчинення злочину особою, що має судимість; пов’язаний із рецидивом злочину.

  • об’юшувати

    Об’юшувати — (від фр. abuser, через російське посередництво) заст. обманювати, вводити в оману; зловживати чимось, використовувати щось у поганих намірах.

    Об’юшувати — заст. зваблювати, спокушати (переважно жінку).

  • рецидивувати

    1. Повторно скоїти злочин після засудження за попередній, будучи особою, яка має судимість.

    2. (у медицині) Про захворювання або патологічний стан: з’явитися знову, повторитися після періоду ремісії або видужання.

  • рецидивуватися

    1. Повторно виникати, загострюватися (про хворобу, захворювання).

    2. Повторно проявлятися, відновлюватися (про негативні явища, звички, стан).

  • об’юшуватися

    1. (діал.) Стати юшкою, перетворитися на юшку; розваритися до стану рідкої каші або супу.

    2. (перен., розм.) Сильно промокнути, намокнути (про людину або одяг).

  • рециклізація

    Процес переробки відходів для повторного використання матеріалів або повернення їх у виробничий цикл.

  • об’яв

    1. (заст.) Те саме, що об’ява — офіційне або громадське повідомлення, оголошення, опубліковане в друкованому органі або вивішене для загального відома.

    2. (діал.) Явище, поява чогось; ознака, прикмета.

    3. (діал., рідк.) Враження, уява, поняття про щось.

  • рециклювання

    1. Технологічний процес переробки відходів (макулатури, скла, пластику, металобрухту тощо) для повторного використання отриманої сировини або повернення її в господарський обіг.

    2. У біології та екології — природний або штучно організований кругообіг речовин у біосфері або техногенних системах, що забезпечує багаторазове використання матеріальних ресурсів.