рецидивний

1. Який стосується рецидиву, пов’язаний із ним; властивий рецидиву.

2. Який схильний до рецидивів, що повторюється, рецидивуючий (переважно про захворювання).

3. У кримінології: який стосується повторного вчинення злочину особою, що має судимість; пов’язаний із рецидивом злочину.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: прикментик () |