• рибонуклеотид

    Рибонуклеотид — мономерна одиниця (нуклеотид) рибонуклеїнової кислоти (РНК), що складається з азотистої основи (аденіну, гуаніну, цитозину або урацилу), цукру рибози та одного, двох або трьох залишків фосфорної кислоти.

  • рецептакул

    Рецептакул — у ботаніці: квітколоже, розширена верхівка квітконоса, на якій розташовані всі частини квітки (пелюстки, чашолистки, тичинки, маточка).

    Рецептакул — у мікології: плодоносна частина (носій) у грибів-дискоміцетів, що має форму диска або чаші, на поверхні якої розвивається гіменій з асками та спорами.

    Рецептакул — у зоології (анатомія безхребетних): основа, стрижень або ніжка, на якій розташовані органи чи структури, наприклад, поліпи коралових колоній або скелетні елементи морських лілій.

  • обштукатурювати

    1. Покрити поверхню (стіни, стелю тощо) штукатуркою для вирівнювання, оздоблення або захисту.

    2. (переносне значення, розм.) Накласти на обличчя товстий шар косметики, гриму.

  • рецептар

    1. Особа, яка працює в аптеці та займається відпуском лікарських засобів і виробів медичного призначення за рецептами лікаря, а також їх приготовленням (за сумісництвом).

    2. У середньовіччі та ранній новий час — особа, яка складала, збирав або зберігав різноманітні рецепти (лікарські, кулінарні, алхімічні тощо).

  • обштукатурюватися

    1. Покрити себе штукатуркою або забруднитися нею.

    2. Перен. Набути вигляду, форми, властивості чогось; стати подібним до чогось (зазвичай у результаті певних змін або впливів).

  • рецептивний

    1. Який стосується рецепції, тобто сприйняття та переробки зовнішніх подразників органами чуття; сприймальний.

    2. У лінгвістиці та психології: який характеризує пасивне сприйняття мовлення (слухання, читання) на відміну від активного продукування (говоріння, письма).

  • обшуганий

    1. (Про людину) Який має обшарпану, поношену, неохайну зовнішність; зношений, недоглянутий.

    2. (Про одяг, речі) Поношений, зношений до дірок або до стану ветхості; обшарпаний.

  • рецептивність

    1. Здатність організму, органів чуття або нервової системи сприймати подразнення зовнішнього середовища; сприйнятливість.

    2. У психології — властивість особистості активно та здатністю до співпереживання сприймати інформацію, емоції та переживання інших людей.

    3. У лінгвістиці — здатність мовця розуміти мовні одиниці (мовлення, тексти) в процесі сприйняття, на відміну від продуктивності (здатності їх створювати).

  • обшуганість

    Обшуганість — властивість за значенням дієслова “обшугувати”; стан, коли щось обшуговане (оброблене шуганням).

  • рецептний

    1. Стосовний до рецепта, призначений для нього; такий, що міститься в рецепті.

    2. Призначений для відпуску або продажу лише за рецептом лікаря (про лікарські засоби).