рецептар

[rɛt͡sɛptɑr] Іменник

Буква:Р

Значення

  1. Особа, яка працює в аптеці та займається відпуском лікарських засобів і виробів медичного призначення за рецептами лікаря, а також їх приготовленням (за сумісництвом).

  2. У середньовіччі та ранній новий час — особа, яка складала, збирав або зберігав різноманітні рецепти (лікарські, кулінарні, алхімічні тощо).

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. рецептари, р. рецептар, д. рецептарам, з. рецептари, о. рецептарами, м. рецептарах, к. рецептари

Більше записів