1. Такий, що може бути використаний для певної мети; придатний для практичного вжитку, уживання.
2. (У спеціальних галузях) Такий, що знаходить практичне використання або впровадження; той, що застосовується.
-
застосовність
1. Властивість чогось бути придатним для практичного використання в певних умовах або для досягнення певної мети; придатність до застосування.
2. Сфера, межі або умови, в яких певний метод, правило, закон, теорія чи інструмент зберігають свою дійсність і можуть бути ефективно використані.
-
застосовний
1. Такий, що може бути використаний у певній ситуації, для певної мети або стосовно певного об’єкта; придатний для практичного вжитку, реалізації.
2. (У логіці, математиці) Такий, що відповідає умовам теореми, правила чи методу і тому може бути до них застосований.
-
застосований
1. Який був використаний для певної мети, знайшов практичне втілення або використання; ужитий, використаний.
2. (У науковому, технічному контексті) Який стосується практичного використання знань, принципів або методів; прикладний.
-
засторчитися
1. (розм.) Стати стривоженим, насторожитися, почати відчувати небезпеку або тривогу.
2. (перен., розм.) Зайняти оборонну, недружню або ворожу позицію; налаштуватися вороже або з підозрою.
-
засторчити
1. Надати чомусь гострої, загостреної форми; загострити.
2. Перен. зробити більш різким, інтенсивним, виразним (про почуття, стан тощо).
-
засторонок
1. Віддалена, глуха, малодоступна місцевість; закуток, глушина.
2. Заховане, потаємне місце; закуток, схованка.
3. Переносно: віддалена, ізольована частина чого-небудь (наприклад, держави, території).
-
засторога
1. Попередження, застереження про небезпеку або про можливі негативні наслідки чогось; порада бути обережним.
2. (у спеціальному вжитку) Офіційне письмове або усне попередження, що видається уповноваженим органом особі, яка порушила правила або закон, з метою запобігання повторення правопорушення.
-
застопорюватися
Переставати рухатися або функціонувати внаслідок спрацювання стопорного механізму або іншої перешкоди.
Перенісне значення: раптово припинятися, зупинятися (про процес, діяльність, розвиток подій).
-
застопорювати
1. Зупиняти рух механізму або його частини за допомогою спеціального пристрою — стопора.
2. Перен. Різко переривати, припиняти якийсь процес, дію, розвиток подій.