1. (розм.) Стати стривоженим, насторожитися, почати відчувати небезпеку або тривогу.
2. (перен., розм.) Зайняти оборонну, недружню або ворожу позицію; налаштуватися вороже або з підозрою.
засторчитися
Буква
Приклади вживання
Відсутні
Частина мови: дієслово () |