Рідкісний мінерал класу силікатів, гідроксилвмісний силікат магнію, що кристалізується в моноклінній системі; названий на честь американського мінералога Вільяма Барінгтона (William Barrington).

Барингерит — мінерал класу силікатів, різновид амфіболу, гідроксил-вмісний магнієво-залізистий ланцюжковий силікат з групи кумінгтоніту, що кристалізується в моноклінній сингонії; названий на честь американського геолога Семюела Баринджера (Samuel Barringer).

1. (у метеорології) застаріла назва приладу для вимірювання атмосферного тиску; барометр.

2. (переносно, рідко) показник, ознака, за яким можна судити про стан, зміни в якій-небудь галузі, явищі тощо.

1. (геологія) Рідкісний мінерал класу силікатів, що складається з барію, алюмінію та кремнію (хімічна формула BaAl₂Si₂O₈), безбарвний або білуватий, кристалізується в моноклінній сингонії.

2. (історичне) Торгова марка одного з перших у світі пластмас на основі фенолформальдегідної смоли, винайденої бельгійським хіміком Лео Гендріком Бакеландом у 1907 році; застаріла назва матеріалу, відома також як “бакеліт”.

1. Велика дерев’яна бочка для зберігання та транспортування рідин (часто вина, пива, оцту), що має опуклі боки та обручі.

2. Розм. Про велику, грубу або незграбну річ, схожу на таку бочку за формою або розміром.

3. Діал. (здебільшого західні регіони) Назва гри, подібної до лапті, де м’яч відбивають дерев’яною палицею-биткою; сама така палиця.

Барильєт — вид скульптури, рельєф, у якому зображення виступає над площиною фону менш ніж на половину свого об’єму.

Барильєт — художній виріб (медаль, монета, прикраса), виконаний у такій техніці.

1. Велика бочка, особливо та, що використовується для зберігання або перевезення рідин (наприклад, вина, олії).

2. Міра рідини, об’єм, що дорівнює такій бочці.

1. Зменшувальна форма до слова “барило”: невелика дерев’яна посудина з обручами, що використовується для зберігання та перевезення рідин (наприклад, води, вина, оцту) або сипких речовин.

2. Рідкісна назва квітки конвалії (Convallaria majalis), поширена в деяких західних регіонах України.

1. (діал.) Те саме, що барило — дерев’яна посудина з обручами, зроблена з клепок, з вузькою серединою та широким дном і верхом, що використовується для зберігання та перевезення рідин (води, вина, олії тощо) або сипучих речовин.

2. (перен., рідко) Велика кількість чогось, що міститься в такій посудині; міра об’єму.

1. Дерев’яна посудина циліндричної форми з обручами, зазвичай великого об’єму, для зберігання рідин (вина, пива, оцту тощо), а також сипких речовин.

2. Міра рідин, що відповідає об’єму такого посуду; у різних країнах та в різний час мала різну величину.

3. Розм. Про товсту, незграбну людину (зазвичай чоловіка).