1. Властивість чогось бути придатним для практичного використання в певних умовах або для досягнення певної мети; придатність до застосування.
2. Сфера, межі або умови, в яких певний метод, правило, закон, теорія чи інструмент зберігають свою дійсність і можуть бути ефективно використані.