Олігодипсія — патологічний стан, що характеризується різким зниженням відчуття спраги або її відсутністю навіть за наявності органічних потреб у воді.
-
рівничниця
1. Жінка, яка живе або працює на рівнинній місцевості, у протилежність гірничці.
2. (заст.) Жінка, яка займається вирівнюванням, розгладжуванням чого-небудь (наприклад, ґрунту).
3. (перен., рідко) Жінка, яка прагне до рівності, справедливості, соціальної рівноваги.
-
олігодієн
Олігодієн — рідковживана назва для олігомерів дієнових вуглеводнів, тобто низькомолекулярних сполук, отриманих шляхом обмеженої полімеризації дієнів (наприклад, бутадієну, ізопрену).
-
рівноваговий
1. Який стосується рівноваги, пов’язаний із нею; властивий стану рівноваги.
2. У фізиці, хімії, економіці та інших науках: такий, що характеризується рівновагою системи, коли зовнішні впливи відсутні або компенсовані (наприклад, рівновагова ціна, рівноваговий стан).
-
олігодієндитіол
Олігодієндитіол — синтетична сполука, похідна олігодієндиту, що використовується в нейронаукових дослідженнях як селективний інгібітор глутаматних рецепторів типу AMPA.
-
рівноваговість
Властивість або стан, що характеризується наявністю рівноваги; здатність системи, об’єкта чи явища зберігати стійку рівновагу.
-
олігодієндіол
Олігодієндіол — це спеціалізована клітина центральної нервової системи, різновид глії (нейроглії), основною функцією якої є утворення мієлінової оболонки навколо аксонів нейронів у головному та спинному мозку.
-
рівноважитися
1. Знаходитися у стані рівноваги, зберігати стійке положення, не втрачаючи балансу.
2. (перен.) Бути врівноваженим, зберігати внутрішню стабільність, спокій або гармонію між різними факторами, силами або якостями.
-
олігоенцефалія
Олігоенцефалія — вроджена вада розвитку головного мозку, що характеризується його значною недосконалістю та зменшенням обсягу через недостатню кількість утворених нейронів і відповідних структур.
-
рівноважний
1. Який перебуває у стані рівноваги; збалансований, стійкий.
2. Сприятливий для підтримання рівноваги; такий, що забезпечує стійкість.
3. У переносному значенні: спокійний, врівноважений, стриманий (про характер, поведінку).