• рівнина

    1. Велика ділянка земної поверхні з рівним або слабкохвилястим рельєфом, без значних підвищень і понижень.

    2. (переносне) Щось рівне, гладке, що нагадує таку ділянку (наприклад, водна рівнина).

  • олігодендроглія

    Олігодендроглія — тип гліальних клітин (нейроглії) в центральній нервовій системі, основною функцією яких є утворення мієлінової оболонки навколо аксонів нейронів, що забезпечує швидке проведення нервових імпульсів.

  • рівнинний

    1. Який стосується рівнини, властивий рівнині; такий, що розташований на рівнині.

    2. Який має характер рівнини, переважно плоский, без гір або значних підвищень.

  • олігодендроцит

    Клітина нейроглії з невеликою кількістю відростків, що формує мієлінову оболонку навколо аксонів у центральній нервовій системі.

  • рівнинність

    1. Властивість за значенням прикметника “рівнинний”; географічна характеристика території, що являє собою рівнину, відрізняється плоским або горбистим рельєфом без значних підвищень.

    2. (Перен.) Ознака чогось плавного, спокійного, без різких змін або контрастів (наприклад, про стиль мови, характер течії, тональність твору).

  • олігодентія

    Олігодентія — власна назва української приватної клініки стоматології повного циклу, що надає комплексні послуги з діагностики, лікування, профілактики та естетичної стоматології.

  • рівниця

    1. (геом.) Плоска поверхня, кожна точка якої рівновіддалена від центра земної кулі; геометричне місце точок з однаковою абсолютною висотою над рівнем моря.

    2. (перен., заст.) Рівна, гладка поверхня чого-небудь; рівнина.

    3. (заст.) Пристрій для визначення горизонтальності поверхні або для проведення паралельних ліній; ватерпас.

  • рівничний

    1. Стосунковий до міста Рівне або Рівненської області; властивий їм, характерний для них.

    2. Належний місту Рівне або Рівненській області; такий, що походить звідти.

  • олігодинамічний

    Властивий олігодинамії, що стосується олігодинамії — здатності деяких металів (особливо міді, срібла, золота) у дуже малих кількостях або у вигляді іонів сповільнювати ріст або призводити до загибелі мікроорганізмів, водоростей, грибів тощо.

  • рівничник

    1. Мешканець або уродженець рівнинної місцевості, на відміну від гірської (наприклад, горець — рівничник).

    2. Заст. Той, хто живе на рівній, відкритій місцевості, на рівнині.