Словник Української Мови
1. Про тварину (переважно велику рогату худобу): видавати характерний низький, протяжний звук.
2. Переносно про людину: голосно, несамовито кричати, репетувати; говорити дуже сердито, злісно.
3. Переносно про неживі предмети або явища: видавати низький, гулкий, потужний звук, схожий на рик (наприклад, про двигун, вітер тощо).
Олонхо — традиційний якутський героїчний епос, що складається з довгих поетичних оповідей, які виконуються співом і часто супроводжуються імпровізацією; у 2009 році внесений ЮНЕСКО до Репрезентативного списку нематеріальної культурної спадщини людства.
Олонхо — загальна назва для окремої поетичної оповіді (поеми) в межах якутського епічного традиції, що розповідає про подвиги богатирів, боротьбу добрих і злих сил, а також про створення світу.
1. (про тварин, особливо про ведмедів) видавати різкі, хрипкі звуки, схожі на рик; ревіти, гарчати.
2. (переносно, про людину) говорити дуже голосно, сердито та різко; гарчати, кричати злісним тоном.
Олоуве принт — це традиційний метод ручного друку на тканинах, що походить з міста Олоуве (Нігерія), де за допомогою вирізаних з дерева штампів наносяться складні геометричні або символічні візерунки, часто в індиго та білих кольорах.
1. В християнському храмі — головна вівтарна частина, що містить престол, розташована у східній апсиді та відокремлена від нави іконостасом або балюстрадою.
2. У католицькому костелі — вівтарна композиція, що включає стіл (престол), ретабло (вівтарний образ) та інші архітектурні та скульптурні елементи.
3. У широкому, історичному значенні — жертовник, священне місце для принесення жертв або здійснення релігійних обрядів у різних віруваннях.
Ричеркар — музичний твір для струнних інструментів, поширений у XVI–XVII століттях, що характеризується розвинутою поліфонічною технікою та часто використовується для демонстрації майстерності композитора.
Ричеркар — вокальна або інструментальна п’єса, в якій одна або кілька тем розробляються шляхом імітації, що робить її попередником фуги.
Ричерката — музичний термін, що позначає вокальну або інструментальну пісню-романс (переважно на ліричні тексти) в Італії XIV–XVI століть, а також інструментальну п’єсу імпровізаційного характеру в XVII–XVIII століттях.
Ричерката — форма багатоголосої інструментальної музики, поширена в епоху Відродження та бароко, що характеризується розробкою однієї або кількох тем шляхом імітаційної поліфонії.
1. У комп’ютерних іграх — альтернативний шлях проходження рівня або сюжетної лінії, що відрізняється від основного, часто ведучи до іншого фіналу або розвитку подій.
2. У ширшому значенні — будь-який альтернативний варіант маршруту, способу дій або вирішення ситуації, що пропонується як заміна стандартному або очевидному.
Риччарелло — власна назва, що позначає італійське прізвище, зокрема відомого сучасного італійського композитора та піаніста Людовіко Ейнауді, чиє повне ім’я — Людовіко Ейнауді Річчарелло (Ludovico Einaudi Ricchiarelli).
Риччарелло — власна назва, що може позначати інші об’єкти (наприклад, географічні пункти, назви компаній тощо), пов’язані з носіями цього прізвища або його варіантами написання (Ricchiarelli, Ricchiarello).
Олуговіння — процес природного заростання земельних ділянок луговою рослинністю, перетворення на луг.
Олуговіння — стан місцевості, що заросла луговою рослинністю; луговий ландшафт.