Значення
-
Про тварину (переважно велику рогату худобу): видавати характерний низький, протяжний звук.
-
Переносно про людину: голосно, несамовито кричати, репетувати; говорити дуже сердито, злісно.
-
Переносно про неживі предмети або явища: видавати низький, гулкий, потужний звук, схожий на рик (наприклад, про двигун, вітер тощо).
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
я ричу, ти ричиш, він ричить, ми ричимо, ви ричите, вони ричать
Походження слова (Етимологія)
Слово ‘ричати’ означає видавати низькі, гучні звуки, схожі на ревіння тварини. Воно споріднене з дієсловом ‘рикати’, яке має те саме значення. Обидва слова походять від праслов’янського кореня, що імітує звук ревіння. Це звуконаслідувальне походження, тобто слово виникло як імітація природного звуку.