олтар

[oltɑr] Іменник

Буква:О

Значення

  1. В християнському храмі — головна вівтарна частина, що містить престол, розташована у східній апсиді та відокремлена від нави іконостасом або балюстрадою.

  2. У католицькому костелі — вівтарна композиція, що включає стіл (престол), ретабло (вівтарний образ) та інші архітектурні та скульптурні елементи.

  3. У широкому, історичному значенні — жертовник, священне місце для принесення жертв або здійснення релігійних обрядів у різних віруваннях.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. олтар, р. олтаря, д. олтареві, з. олтар, о. олтарем, м. олтареві, к. олтаре

Більше записів