• рициновий

    1. Стосовний до рицини, властивий їй; виготовлений з рицини або з її насіння.

    2. Призначений для одержання рицини (про сорт конопель).

  • олов’яніти

    1. Ставати схожим на олово за кольором або блиском; набувати сіро-білого, тьмяного відтінку.

    2. Перен. Ставати бездушним, нечутливим, втрачати живу емоційну реакцію; застигати в безмовній апатії або жахі.

    3. Заст. Покриватися оловом, наносити шар олова на поверхню металу.

  • рицинол

    Рицинол — органічна сполука, ненасичена жирна кислота, що є основним компонентом рицинової олії, отриманої з насіння рослини Ricinus communis (клещевина); хімічна назва — 12-гідрокси-9-октадеценова кислота.

  • олов’янітися

    1. Ставати схожим на олово за кольором або блиском; набувати властивостей олова.

    2. Перен. ставати бездушним, нечутливим, втрачати живу реакцію; дерев’яніти, костеніти.

  • рицинолеат

    Рицинолеат — сіль або ефір рицинолевої кислоти, що зазвичай використовується в промисловості як поверхнево-активна речовина, емульгатор або компонент мастильних матеріалів.

    Рицинолеат — у хімічній термінології: загальна назва сполук, похідних від рицинолевої кислоти (наприклад, рицинолеат натрію, рицинолеат цинку).

  • олов’янка

    1. Невеличка прісноводна рибка родини коропових (Phoxinus phoxinus), що мешкає у холодних та чистих водоймах Європи, характеризується срібляво-сірим забарвленням з темними плямами.

    2. Застаріла або діалектна назва олова або олов’яних виробів.

    3. Історична чи місцева назва залізної руди або вмісту залізистих мінералів у ґрунті.

  • рицинолевий

    1. Який стосується рицинолевої кислоти, одержуваний з неї або містить її (наприклад, рицинолева кислота — ненасичена жирна кислота, основний компонент касторової олії).

    2. Який стосується касторової олії (олії клещевини), отриманий з неї або призначений для її одержання (наприклад, рицинолева олія — те саме, що касторова олія).

  • олов’яно-сірий

    Сірий з холодним, матовим відтінком, що нагадує колор полірованого олова.

  • ричання

    1. Власна назва села в Україні, розташованого в Овруцькому районі Житомирської області; топонім.

    2. (рідко) Дія за значенням дієслова «рича́ти»; видавання рику, гучного протяжного звуку (про тварин, вітер тощо).

  • олонець

    1. Місто в Карелії (Російська Федерація), адміністративний центр Олонецького району, розташоване на річці Олонка.

    2. Річка в Карелії (Російська Федерація), ліва притока річки Свір.

    3. Історична назва території на північному заході Росії, що приблизно відповідає сучасній Республіці Карелія.