1. Який має дупло або дупла; порожнистий всередині (про дерева, стовбури, предмети).

2. Розмовне: який має заглиблення, западини (про поверхню чого-небудь).

3. Розмовне, переносне значення: неглибокий, поверховий (про думки, знання).

1. Який має дупло або дупла, порожнистий всередині (про дерева, стовбури).

2. Який утворився як дупло, схожий на дупло (про отвір, порожнину).

Який має дупло або дупла; з порожниною всередині (про дерева, стовбури, стовпчики тощо).

1. Який має дупло або дупла (про дерева, стовбури).

2. Який має порожнину всередині; порожнистий.

3. Переносно: порожній за змістом, неглибокий, несуттєвий (про думки, розмови тощо).

Який має дупла, пошкоджений дуплами (про дерева).

Який має порожнини, нерівності, заглиблення (про поверхню, предмет).

1. (Про дерево) Такий, що має дупло, порожнистий всередині.

2. (Переносно, розм.) Про людину: незграбний, неповороткий, млявий; також, обмежений розумом.

1. Який має відношення до дупліна (порожнини в дереві), пов’язаний із ним.

2. Який живе, мешкає або знаходиться в дуплі (про тварин, птахів, комах тощо).

1. Такий, що має дупло або дупла (у 1 знач.); порожнистий всередині.

2. Уживається як друга частина складних слів для позначення наявності певної кількості дупел (наприклад, дводуплинатий).

1. Який має дупло або дупла; порожнистий всередині (про дерева, стовбури, стебла тощо).

2. Який має заглиблення, виїмки, нерівну поверхню (про предмети, місцевості).

1. Який має дупло, порожнистий всередині (про дерева, стовбури, стеблини тощо).

2. Утворений дуплом, порожниною; порожнистий.