1. Який має дупло або дупла; порожнистий всередині (про дерева, стовбури, стебла тощо).
2. Який має заглиблення, виїмки, нерівну поверхню (про предмети, місцевості).
дуплинастий
Буква
Приклади вживання
Відсутні
Частина мови: прикментик () |
Древослів
Словник Української Мови