дуплинатий
[duplɪnɑtɪj] Прикметник
Буква:Д
Значення
-
Такий, що має дупло або дупла (у 1 знач.); порожнистий всередині.
-
Уживається як друга частина складних слів для позначення наявності певної кількості дупел (наприклад, дводуплинатий).
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. дуплинатий, р. дуплинатого, д. дуплинатому, з. дуплинатого, о. дуплинатим, м. дуплинатім