1. Такий, що має дупло або дупла (у 1 знач.); порожнистий всередині.
2. Уживається як друга частина складних слів для позначення наявності певної кількості дупел (наприклад, дводуплинатий).
дуплинатий
Буква
Приклади вживання
Відсутні
Частина мови: прикментик () |