1. Почати кавчати — видавати різкі, переривчасті звуки, схожі на кавкання (про птахів, зокрема про курей).
2. Розпочати голосно, несамовито плакати або скаржитися (про людину).
Словник Української Мови
1. Почати кавчати — видавати різкі, переривчасті звуки, схожі на кавкання (про птахів, зокрема про курей).
2. Розпочати голосно, несамовито плакати або скаржитися (про людину).
Закавраш — власна назва села в Україні, розташованого в Івано-Франківській області, Яремчанській міській громаді.
1. Який стосується Закавказзя, розташований за Кавказьким хребтом (на південь від нього), характерний для цього регіону або його мешканців.
2. Який походить із Закавказзя, створений у цьому регіоні або його жителями.
Закавказзя — історико-географічна область, розташована на південь від головного вододільного хребта Великого Кавказу, що включає території сучасних держав Грузії, Вірменії та Азербайджану; синонім терміна “Південний Кавказ”.
1. (розм.) Потрапити в складне, неприємне або безвихідне становище; опинитися в халепі.
2. (розм.) Заплутатися в чомусь, встряти в складну чи небезпечну справу.
1. Ускладнити щось, навмисно створити перешкоди або хитромудрі труднощі, заплутати справу.
2. Задумати, зробити щось хитромудре, каверзне, часто з підступним наміром; заварити кашу, заварити каверзу.
1. Зменшувально-пестлива форма до слова “закаблук”: невеликий закаблук на взутті.
2. Розм. Про людину, яка знаходиться під сильним впливом, у повній залежності від когось (переважно про чоловіка, який знаходиться під впливом дружини або коханки).
1. Місцевість у Києві, історична місцевість на Подолі, розташована на північ від площі Контрактової, біля підніжжя Замкової гори (Кисилівки).
2. Вулиця у Києві, що проходить через цю місцевість (офіційна назва — вулиця Закаблук).
Зака́бли — власна назва села в Україні, розташованого в Коростенському районі Житомирської області; адміністративний центр Закаблівської сільської територіальної громади.
1. Потрапляти в кабалу, ставати кріпаком або рабом; позбавлятися свободи, потрапляти в повну залежність від когось або чогось.
2. Перен. Добровільно або внаслідок обставин брати на себе надто важкі зобов’язання, обтяжливі умови, що роблять людину несвідою; зв’язувати себе якимись обіцянками, правилами тощо.