закабалятися

1. Потрапляти в кабалу, ставати кріпаком або рабом; позбавлятися свободи, потрапляти в повну залежність від когось або чогось.

2. Перен. Добровільно або внаслідок обставин брати на себе надто важкі зобов’язання, обтяжливі умови, що роблять людину несвідою; зв’язувати себе якимись обіцянками, правилами тощо.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: дієслово () |