дуплуватий

[dupluʋɑtɪj] Прикметник

Буква:Д

Значення

  1. Який має дупло або дупла; з порожниною всередині (про дерева, стовбури, стовпчики тощо).

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. дуплуватий, р. дуплуватого, д. дуплуватому, з. дуплуватого, о. дуплуватим, м. дуплуватім

Більше записів