Який має дупло або дупла; з порожниною всередині (про дерева, стовбури, стовпчики тощо).
дуплуватий
Буква
Приклади вживання
Відсутні
Частина мови: прикментик () |
Словник Української Мови
Буква
Який має дупло або дупла; з порожниною всередині (про дерева, стовбури, стовпчики тощо).
Відсутні