Словник Української Мови
1. (у давньогрецькій міфології) священний камінь, що символізував центр світу (Пуп землі), зберігався в храмі Аполлона в Дельфах.
2. (анатомія, застаріле) пупок, пуп.
3. (переносне значення, книжне) центр, середовище, серцевина чогось; місце, що вважається найважливішим або вихідним пунктом.
1. Завдавати собі порізів або поранень гострим предметом, найчастіше навмисно.
2. Вступати у бій, сутичку з використанням холодної зброї; рубатися, сіктися.
3. Різко та болісно відчуватися, вражати (про відчуття, думку тощо).
4. Виділятися різким контрастом, кидатися в очі (про колір, лінію, деталь).
5. У картярських та азартних іграх — брати участь у грі, грати на великі ставки.
Омфалектомія — хірургічна операція з видалення пупка (омфалосу), що проводиться з медичних чи косметичних причин, наприклад, при омфаліті, грижі або в рамках абдомінопластики.
1. Ручний інструмент або пристрій для різання, розрізання чи подрібнення матеріалів (наприклад, паперу, картону, металу, пластику).
2. Спеціалізована сільськогосподарська машина для зрізування (жаття) трави, зернових культур або інших рослин.
3. Розмовна назва пристрою для відкривання консервних банок (консервний ніж).
4. У поліграфії та палітурній справі — машина для точного різання паперу, картону або відтисків.
5. У техніці — різальний апарат, наприклад, для розкрою рулонних матеріалів або різання торфу на цеглинки.
Омфаліт — запалення пупка та навколопупкових тканин, що найчастіше виникає в новонароджених через інфікування пупкової ранки.
Різачок — власна назва села в Україні, розташованого в Берегівському районі Закарпатської області.
Омфалодиск — археологічний термін для позначення круглого, увігнутого або опуклого каменя з отвором посередині, що нагадує диск з пупком, який знаходять у мегалітичних спорудах (наприклад, у дольменах) та інтерпретують як ритуальний предмет.
Омфалодиск — у фантастичній літературі або ігрових всесвітах може вживатися як власна назва магічного або технологічного артефакту у формі диска з особливим центром («пупком»), що володіє спеціальними властивостями.
1. Одна з головних християнських свят, що відзначається 25 грудня (7 січня за старим стилем) на честь народження Ісуса Христа.
2. Період святкування, час від початку свята (з вечора 24 грудня / 6 січня — Святвечір) до наступних за ним свят (у східних християн — часто до Богоявлення).
3. (переносно) Про явище або подію, яка сприймається як надзвичайно важлива, радісна, що несе оновлення (за аналогією з релігійним святом).
Гнійне запалення пупкового канатика та навколопупкових тканин у новонароджених, що виникає внаслідок інфекційного ураження культі пуповини.