Словник Української Мови
Буква
1. Велика адміністративно-територіальна одиниця в Україні та деяких інших державах, що входить до складу країни.
2. Частина земної поверхні, простору, територія, що характеризується певними спільними ознаками (кліматичними, географічними, економічними тощо).
3. Округа, околиця, регіон, край.
4. Окрема галузь знань, діяльності, явищ або уявлень.
Приклад 1:
По-дру ге, зверни увагу, мій способний учінік, на іншу духовну область. 22Я маю на увазі сферу проповідництва й поширення праведного учення.
— Невідомий автор, “020 Brinikh Mikhailo Shakhmati Dlia Dibiliv”
Приклад 2:
50 Умовно в иділимо область трубки, обмежену перерізами 1S і 2S . Нехай в м і- сці перерізу 1S швидкість рідини 1υ , тиск 1p і висота, на якій розміщений цей пер е- різ, 1h .
— Андієвська Емма, “Роман про людське призначення”
Приклад 3:
91 p K 1V 2V 3V µV 1T 2T 3T кT При температурах kTT < є область станів, де кожному значенню тиску відпо- відають три точки ізотерми й ізотерма має хвилястоподібну діля нку. При підвищенні температури ці три точки зближуються і при kTT = зливаються в одну точку K , яка є точкою перегину із отерми.
— Андієвська Емма, “Роман про людське призначення”