Адипамід — власна назва фармацевтичного препарату, що є торговою маркою або комерційним найменуванням лікарського засобу, діючою речовиною якого є адипамід гідрохлорид (або подібна сполука), що використовується як антиаритмічний засіб.

Адипамід — хімічна сполука (органічна речовина), фармакологічний агент класу антиаритмічних препаратів, що за хімічною структурою може належати до похідних амідів або інших класів, призначений для лікування порушень серцевого ритму.

1. Хімічна сполука, сіль або естер адипінової кислоти, що застосовується в промисловості як пластифікатор, харчова добавка (під номером E356) тощо.

2. У біохімії та фізіології — проміжна речовина (проміжний метаболіт), що утворюється в організмі під час розщеплення деяких амінокислот (наприклад, лізину) або жирних кислот із непарним числом атомів вуглецю.

Адипоїл — власна назва лікарського засобу для місцевого застосування, що використовувався у медицині як протиекзематозний та протигрибковий препарат.

Адипоїл — застаріла торгова марка мазі на основі селену, яка застосовувалася для лікування себорейного дерматиту, в тому числі на волосистій частині голови.

Адипоїлохлорид — власна назва хімічної сполуки, що є похідним жирних кислот; у науковій літературі може використовуватися як синонім або комерційна назва для адипоїлдихлориду (хлорангідриду адипінової кислоти), важливої речовини у полімеризаційних процесах, зокрема для синтезу поліамідів.

Адипоїн — білковий гормон, що синтезується жировою тканиною (адипоцитами) і бере участь у регуляції енергетичного обміну, має протинабрякову та протизапальну дію, а також підвищує чутливість тканин до інсуліну.

1. Процес перетворення інших частин мови (найчастіше іменників або дієслів) на прикметники, а також результат такого процесу — утворення прикметника від основи іншої частини мови.

2. У граматиці — набутня словом ознак прикметника, перехід у розряд прикметників, наприклад, унаслідок втрати відмінкових форм (як у випадку слів «пані», «товариш» у конструкціях типу «пані Ірина», «товариш капітан»).