Значення
- (Лінгвістика) –
Процес перетворення інших частин мови (найчастіше іменників або дієслів) на прикметники, а також результат такого процесу — утворення прикметника від основи іншої частини мови.
- (Лінгвістика) –
У граматиці — набутня словом ознак прикметника, перехід у розряд прикметників, наприклад, унаслідок втрати відмінкових форм (як у випадку слів «пані», «товариш» у конструкціях типу «пані Ірина», «товариш капітан»).
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. ад'єктивізація, р. ад'єктивізації, д. ад'єктивізації, з. ад'єктивізацію, о. ад'єктивізацією, м. ад'єктивізації, к. ад'єктивізаціє