ад'єктивований
[ɑd'jɛktɪʋoʋɑnɪj] Прикметник
Буква:А
Значення
- (Лінгвістика) –
(Про власну назву, термін) Такий, що набув ознак прикметника, перетворився на прикметник або функціонує в мові як прикметник; утворений від іншої частини мови (часто від власної назви) за допомогою характерних для прикметників суфіксів та закінчень.
- (Лінгвістика) –
(У граматиці) Прикметник, що походить від іншої частини мови (іменника, дієслова тощо) в результаті ад’єктивізації.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. ад'єктивований, р. ад'єктивованого, д. ад'єктивованому, з. ад'єктивованого, о. ад'єктивованим, м. ад'єктивованім