Значення
- (Лінгвістика) –
(у граматиці) Процес або результат перетворення інших частин мови (найчастіше іменників) на прикметники, набуття словом ознак, властивостей та граматичних категорій прикметника.
- (Лінгвістика) –
(у лексикології) Перехід слова з однієї частини мови до іншої, зокрема вживання іменника або іншого слова в функції прикметника, що часто супроводжується формальними змінами (наприклад, словотворчими).
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. ад'єктивування, р. ад'єктивування, д. ад'єктивуванню, з. ад'єктивування, о. ад'єктивуванням, м. ад'єктивуванні, к. ад'єктивування