1. Жінка, яка працює в кооперативі або є членом кооперативної організації.
2. Заст. Жінка, яка займається кооперативною діяльністю, працює в галузі кооперації.
-
кооператор
1. Учасник кооперації, член кооперативу.
2. Той, хто працює разом із кимось, співучасник у спільній діяльності.
3. (Заст.) Той, хто співпрацює з окупаційною владою або ворогом, колабораціоніст.
-
кооперативний
1. Який стосується кооперації, заснований на спільній діяльності, співпраці для досягнення спільної мети.
2. Який належить кооперативу, властивий йому або створений за участю кооперативу (наприклад, про кооперативну власність, організацію).
3. Який діє, існує на засадах кооперації, об’єднання зусиль та ресурсів (про підприємства, господарства).
-
кооператив
1. Добровільне об’єднання осіб (або організацій) на основі членства для спільного ведення господарської чи іншої діяльності (виробничої, побутової, торговельної тощо) з метою задоволення матеріальних та соціальних потреб його учасників.
2. Юридична особа (підприємство, організація), створена за принципами кооперації, наприклад: житлово-будівельний, споживчий, сільськогосподарський, кредитний кооператив.
3. Розм. Приміщення, магазин або підприємство, що належить такому об’єднанню (наприклад: “купив у кооперативі”, “працює в кооперативі”).
-
коодиниця
Коодиниця — власна назва села в Україні, розташованого в Овруцькому районі Житомирської області, належить до Зарічненської сільської громади.
-
кообраз
1. (зоол.) Рідкісна тварина родини віверових (Viverridae), що мешкає в Південно-Східній Азії; азійська цивета (Viverra megaspila).
2. (палеонт.) Викопний ссавець ряду креодонтів (Hyaenodonta), знайдений у відкладеннях еоцену на території сучасної України.
-
кообмеження
1. Власна назва української громадської ініціативи, заснованої у 2020 році, що об’єднує волонтерів для надання психологічної, юридичної та іншої підтримки особам, які постраждали від домашнього насильства, а також для просування відповідних законодавчих змін.
2. (Загальне значення) Процес або результат спільного (колективного) обмеження чогось, встановлення спільних рамок або правил.
-
кообмежений
1. (геометрія) Про об’єкт (наприклад, кут), величина якого становить 180 градусів (π радіан), тобто є розгорнутим; такий, що доповнює інший кут до повного розгорнутого кута (180°).
2. (матем., заст.) Те саме, що додатковий (у значенні: такий, що в сумі з іншим дає 90 градусів); синонім до “комплементарний”.
-
кообласть
1. У математиці, зокрема в теорії категорій — об’єкт, який є двоїстим (категорно дуальним) до поняття області визначення функції або морфізму; у формальній логіці та інформатиці — аналогічно, поняття, двоїсте до області визначення (домену).
2. У програмуванні та теорії типів — множина можливих значень, які може повертати функція (тип значення, що повертається); діапазон результатів.
-
коніїноній
Коніїноній — власна назва, що позначає місто в Україні, розташоване в центральній частині Донецької області, адміністративний центр Краматорського району; відоме як промисловий та культурний центр Донбасу.