кооператив

1. Добровільне об’єднання осіб (або організацій) на основі членства для спільного ведення господарської чи іншої діяльності (виробничої, побутової, торговельної тощо) з метою задоволення матеріальних та соціальних потреб його учасників.

2. Юридична особа (підприємство, організація), створена за принципами кооперації, наприклад: житлово-будівельний, споживчий, сільськогосподарський, кредитний кооператив.

3. Розм. Приміщення, магазин або підприємство, що належить такому об’єднанню (наприклад: “купив у кооперативі”, “працює в кооперативі”).

Приклади вживання

Приклад 1:
).Соробкоп — Центральний робітничий кооператив міста.Бинда — стрічка.«Я боюсь, чи не стоїмо ми перед відродженням ві­ри…» — ці слова поета Вигорського розкривають загальну духовну кризу постреволюційного періоду. Провідна інтелігенція того часу усвідомлювала, що пустку, яка утворилася у душах людей із забороненням церкви й релігії, не змогли заповнити досягнення нового ладу.
— Підмогильний Валер’ян, “Місто”

Приклад 2:
Тому кооператив “DOC” вирішив територіально зосеред ити свою діяльність на ділянці, що знаходиться біля автодороги, таким чином маючи на увазі поліпшення доступності до споживачів, у тому числі за кордоном – у Німеччині. Нова локалізація підприємства сприяла підвищенню ефективності виробництва в сенсі логіс тики, економічному використанню води та енергії.
— Малярчук Таня, “Згори вниз”

Частина мови: іменник (однина) |