Древослів

Словник Української Мови

  • обпаритися

    1. Отримати опік парою або окропом, зазнати ушкодження шкіри від дії високої температури вологи.

    2. (переносно) Зазнати неприємностей, втрат, потерпіти фіаско в якійсь справі; сильно розчаруватися в комусь або чомусь.

  • обпарювання

    1. Дія за значенням дієслова “обпарювати” — короткочасна обробка окропом або парою продуктів (переважно рослинного походження) перед подальшим кулінарним використанням або консервуванням, з метою знешкодження, збереження кольору, полегшення очищення тощо.

    2. У техніці — процес обробки поверхні, деталі або матеріалу гарячою парою для дезінфекції, стерилізації, нагрівання або підготовки до подальших операцій.

  • розплюскати

    1. Розбити, роздавити щось так, що воно розбризкується, розплескується; зробити плюском.

    2. Розм’якшити, розчавити ущільнену масу (наприклад, глину, тісто), додаючи рідину та розмішуючи.

    3. Розг. Сильно побити, піддати тілесному покаранню.

  • обпертий

    1. Який спирається на щось, має опору в чомусь; такий, що нахилився, схилився на щось, тримаючись за щось або поклавши на щось частину тіла.

    2. Перен. Який ґрунтується на чомусь, має певну основу, підставу; обґрунтований чимось.

  • розплюскатися

    1. Розлитися, розбризкатися, розплескатися (про рідину).

    2. Роздавитися, розчавитися, втратити форму від удару або тиску (про предмети).

    3. Перен. розм. Сильно збентежитися, розгубитися, втратитися (про людину).

  • обпертися

    1. Прийняти стійку позу, спираючись на щось, знайти опору для тіла або його частини.

    2. Покластися на когось або на щось, шукати підтримки, засновуватися на чомусь у переносному значенні.

    3. (у техніці, будівництві) Мати точку або лінію опори, бути закріпленим, спиратися на конструкцію.

  • розплюскувати

    1. Розбризкувати, розпорошувати рідину дрібними краплями.

    2. Розминати, роздавлювати щось м’яке до стану рідкої кашиці.

    3. Перен., розм. Невиразно, недоладно вимовляти слова, говорити нечітко.

  • обпечатати

    1. Покрити поверхню чогось відбитками печатки, штампу або іншого предмета, залишити сліди у вигляді печаток.

    2. Перен. Надати чомусь офіційного, закріпленого характеру; формально засвідчити, затвердити.

    3. Розм. Сильно обпалити, обвуглити поверхню чогось від вогню або дуже високої температури.

  • обпечататися

    1. (розм.) Дістати опіки від гарячої поверхні або вогню, обпалитися.

    2. (перен., розм.) Зазнати невдачі, провалу, отримати неприємний досвід від чогось.

  • розплюскуватися

    1. Розтікатися, розбризкуватися у різні боки (про рідину).

    2. Розширюватися, ставати пласким, втрачати об’ємну форму (про щось м’яке, що роздавлюється).

    3. Перен. розм. Ставати беззмістовним, надто розлогим, втрачати чіткість (про мову, думки, стиль).