обпертий
[obpɛrtɪj] Прикметник
Буква:О
Значення
-
Який спирається на щось, має опору в чомусь; такий, що нахилився, схилився на щось, тримаючись за щось або поклавши на щось частину тіла.
-
Перен. Який ґрунтується на чомусь, має певну основу, підставу; обґрунтований чимось.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. обпертий, р. обпертого, д. обпертому, з. обпертого, о. обпертим, м. обпертім