• зазнобитися

    зазнобитися — почати відчувати заздрість, зазнобу до когось або чогось; заздрити.

  • зазнобити

    1. (заст.) Запалити, розпалити сильне почуття кохання, пристрасті до когось; збудити любов.

    2. (перен., рідк.) Викликати сильне бажання, потяг до чогось; запалити, збудити.

  • зазневажатися

    1. Втратити повагу, авторитет, добру репутацію; опинитися в стані зневаги, приниження.

    2. Стати предметом презирства або глузування через власні вчинки або якості.

  • зазневажати

    1. Втратити повагу, авторитет, добру репутацію; опинитися в стані зневаги, приниження.

    2. (щось) Привести щось у стан зневаги, знецінення; опоганити, збезчестити.

  • зазначка

    1. Діалектне позначення, знак, мітка, яку ставлять на чомусь для пам’яті або відмічання.

    2. Рідкісне позначення чого-небудь у тексті, коротка примітка, замітка.

  • зазначитися

    1. Отримати відзнаку, нагороду або визнання за досягнення; відзначитися.

    2. (рідко) Бути зазначеним, вказаним десь (у списку, документі тощо).

  • зазначити

    1. Вказати на щось, звернути увагу, відмітити (переважно в мовленні чи письмовому тексті).

    2. Позначити, зробити позначку, відзначити (написанням, знаком тощо).

    3. Зазнати, відчути на собі (часто про щось негативне: збитки, втрати, поразку).

  • зазначення

    1. Дія за значенням дієслова «зазначити»; позначення, відмітка чогось, вказівка на щось.

    2. Текстовий або графічний елемент (позначка, напис, символ тощо), яким щось зазначено, вказано або виділено.

    3. У документі, публікації тощо: коротка довідка, примітка або посилання, що уточнює або доповнює основний текст.

  • зазначений

    1. Такий, що був згаданий, названий або вказаний раніше в тексті, розмові тощо; вищезгаданий.

    2. (У документах, офіційних текстах) Такий, що спеціально відмічений, позначений, на який звертають увагу; завідомо визначений.

  • зазначатися

    1. Бути зазначеним, позначеним, відміченим десь або в чомусь; фіксуватися у письмовій чи іншій формі.

    2. Виявлятися, помічатися, ставати очевидним у чомусь або в ході чогось; спостерігатися.

    3. (У пасивній конструкції) Вказуватися, згадуватися, бути названим у тексті, переліку тощо.